Додаткова інформація
Хелікобактеріоз – захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), збудником якого являється спіралеподібна бактерія Хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori). Мікроорганізм відкритий лікарями Баррі Маршаллом та Робіном Уорреном в 2005 році. Вченими було встановлено, що особливості життєдіяльності Helicobacter pylori дозволяють йому тривалий час продуктивно функціонувати в кислому середовищі шлунку, яке шкідливе для більшої кількості існуючих мікроорганізмів. Бактерія рухається за допомогою джгутиків, проникає і закріплюється в слизових оболонках ШКТ, руйнує їх спричинюючи ряд запальних захворювань (гастрит, виразка, рак шлунку). За проведені дослідження вченим присуджено нобелівську премію. Бактерії передаються від хворої до здорової людини через слиз та слину, тому в групу ризику потрапляють всі члени родини хворого. Збудник потрапивши до ШКТ тривалий час може ніяк про себе не нагадувати перебуваючи в стінках в неактивному стані. В багатьох випадках на розвиток хелікобактеріозу впливає спосіб життя громадян: куріння, зловживання спиртним, неправильне харчування, нервове перевантаження. Симптоми, які можуть свідчити про наявність інфекції, дуже різноманітні: від незначних проявів диспепсичних явищ (нудота, важкість у шлунку, неприємний запах з роту, відрижка кислим, схильність до закрепів) до вираженого больового синдрому (найчастіше характерні «голодні» болі). Якісне виявлення антигенів Helicobacter pylori у зразках фекалій з використанням імунохроматографічного тесту. Зразки фекалій слід помістити в чисту ємкість; дозволяється зберігання біоматеріалу в холодильнику (2-4 °C) протягом 1-2 днів до початку проведення дослідження. Важливим етапом є також профілактика хелікобактеріозу. Обов'язково слід дотримуватися правил гігієни: мити руки перед їжею, не користуватися брудним загальним посудом і засобами особистої гігієни. Якщо у людини був діагностований хелікобактеріоз, всі члени його сім'ї обов'язково підлягають обстеженню.
